Показ дописів із міткою Цікаво. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Цікаво. Показати всі дописи

середа, 3 червня 2020 р.

В українських говорах побутує досить багата й розгалужена система назв частин хлібини. Ці частини можуть указувати на різні ознаки: розмір, спосіб відокремлення, черговість відокремлення тощо. Діалектологиня ЄВГЕНІЯ ТУРЧИН у дослідженні «Лексична реалізація мікрополя “частини хлібини” в українських говорах» (у зб.: Структурні рівні українських говорів. – К., 1985. – С. 146–165) розробила класифікацію діалектних назв частин хлібини за згаданими ознаками:
• відламаний шматок хліба довільного розміру: кус (кусóк, кýсник, кýсничок, кýсман, кýсмет), шмат (шматóк, шматóчок), кавáл (кавáлок, кавáлець, кавáльчик), дарáб (дарáба, дарáбка, дарáбчик, дарáбиць), букáт (букáта, букáтка), фалáт (фалáток), лóмоть, ломáка;
• відрізаний великий (товстий) шматок хліба: окрáєць (крáєць), лýстка, пáлусток, бáйда, байди́га, бардá, барди́га, ковирдя́ка, штáба, штали́ба, бацамáн, кубéта, лупéт(а), зап’я́ток, ски́ба, ски́бка, кус, кýсман, дарáба, бужéра;
• відрізаний через усю хлібину плоский великий шматок хліба: ски́ба (крýгла, кругловáя), ски́бка, скибéла, óбертень, обертýха, лýста (лýстка), крóнка, грíнка;
• відрізаний навскіс до половини хлібини невеликий шматок: ски́бка, ски́ба, крóмка (крóнка), грíнка, лýста, бáйда (байди́на), пáйка, партéка, зап’я́ток, зап’є́сток, кусóк, шматóк, кýсник, окрýшок, дáраб, дарáба, фалáт, букáта, скрáєць, лупíток, липíстка, підкíвка, шáйтка;
• перший відрізаний малий шматок хліба: окрáєць (крáєць, скрáєць, закрáєць, окрáєнець, óкрай, окрáйок, скрáвок, крáїк, закрáйчик, окраю́ха), цілýшка (цілýшок, поцілýшко, цілýйка, поцілýнок), челю́стка, горбýшка, лобóк (злóбок, лобóчок, лóбчик, лобáшка), óсух (осýшок, всýшок), сухáр, при́ліпка, óкурка, скíрка, шкури́нка, твердýшка, óкрух, окрýшок, крýщик, крýмка, спи́лочок, верхýшка, поти́личник;
• останній малий шматок, що залишається від хлібини: послíдок, вíдліпка, окрáєць, скрáйок, крáїк, óкрай.

четвер, 26 грудня 2019 р.

Пишемо правильно: 9 випадків, коли лапки ставити не треба, хоча дуже хочеться
Часто слово або фразу хочеться взяти в лапки, аби відобразити переносне значення, розмовний відтінок або просто виділити слово в тексті. Але найчастіше цього робити не треба. Читати

четвер, 31 жовтня 2019 р.

Короткий курс української мови.
Не “з тих пір”, а “відтоді” та інші правила української мови. Шпаргалка на щодень.

середа, 14 листопада 2018 р.

Вподобайка, лазівка та голярня: красиві українські слова, які замінять популярні запозичення
Нові слова виникають практично кожного дня, й непомітно для нас, стають частиною словникового запасу. На жаль, швидкість утворення таких слів відстає від швидкості проникнення запозичень, і наша мова стає все більше схожою на міжнародний суржик.
Пропонуємо добірку найцікавіших слів, які можуть замінити популярні запозичення. Дивитися

вівторок, 6 листопада 2018 р.

Фемінітиви — це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду (які зазвичай використовуються до всіх людей незалежно від їхньої статі): льотчик – льотчиця, письменник – письменниця, професор – професорка.

Чому важливо вживати фемінітиви?

Оскільки жінки, на відміну від чоловіків, тривалий час були «замкнені в хатньому просторі», не мали виходу до суспільних активностей, – у нашій мові утворилося багато позначень людей (передусім за родом діяльності, професією, ієрархічним становищем тощо) – іменників чоловічого роду. Однак сьогодні, як ми вже зазначали, ситуація змінюється, тому все актуальнішими стають мовні засоби, які позначають жінок за їхньою діяльністю.
Хоча, на жаль, іноді самі жінки не хочуть, щоб про них говорили з икористанням фемінітивів. Буває така суб’єктивна реакція: коли жінку називають іменником чоловічого роду (наприклад, директор) – це ніби її
«підіймає» до рівня чоловіка, а називання фемінітивом (директорка) – наче залишає на нижчому рівні. Навіть попри те, що Академічний тлумачний словник
української мови фіксує обидва слова. Це підсвідома реакція на тисячолітній патріархат, в якому все жіноче вважається другорядним, менш вартісним,
гіршим, а все чоловіче, навпаки, кращим і престижним
------------------------------
Використання фемінітивів в жодному разі не ображає та не принижує жінку, а навпаки, демонструє, що вона є повноцінно суб’єктна в процесах. Що вона, зрештою, варта того, аби мати для себе в мові окрему назву, а не «заодно матися на увазі».

-------------------------
Словник підготовлено ГО «Україно-Болгарський культурний центр «Сердіка» в рамках Проекту «Посилення здатності жіночих громадських
організацій проводити адвокацію та лобіювання включення антидискримінаційного підходу у реформу сектору безпеки», який реалізує ГО «Інформаційно-консультативний жіночий центр» за підтримки Фонду Підзвітності Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.

понеділок, 2 квітня 2018 р.

Напередодні Великодня пропоную цікаву інформацію про символи, що з діда-прадіда повелося наносити на писанках.
Детальніше...