В українських говорах побутує досить багата й розгалужена система назв частин хлібини. Ці частини можуть указувати на різні ознаки: розмір, спосіб відокремлення, черговість відокремлення тощо. Діалектологиня ЄВГЕНІЯ ТУРЧИН у дослідженні «Лексична реалізація мікрополя “частини хлібини” в українських говорах» (у зб.: Структурні рівні українських говорів. – К., 1985. – С. 146–165) розробила класифікацію діалектних назв частин хлібини за згаданими ознаками:

• відламаний шматок хліба довільного розміру: кус (кусóк, кýсник, кýсничок, кýсман, кýсмет), шмат (шматóк, шматóчок), кавáл (кавáлок, кавáлець, кавáльчик), дарáб (дарáба, дарáбка, дарáбчик, дарáбиць), букáт (букáта, букáтка), фалáт (фалáток), лóмоть, ломáка;

• відрізаний великий (товстий) шматок хліба: окрáєць (крáєць), лýстка, пáлусток, бáйда, байди́га, бардá, барди́га, ковирдя́ка, штáба, штали́ба, бацамáн, кубéта, лупéт(а), зап’я́ток, ски́ба, ски́бка, кус, кýсман, дарáба, бужéра;

• відрізаний через усю хлібину плоский великий шматок хліба: ски́ба (крýгла, кругловáя), ски́бка, скибéла, óбертень, обертýха, лýста (лýстка), крóнка, грíнка;

• відрізаний навскіс до половини хлібини невеликий шматок: ски́бка, ски́ба, крóмка (крóнка), грíнка, лýста, бáйда (байди́на), пáйка, партéка, зап’я́ток, зап’є́сток, кусóк, шматóк, кýсник, окрýшок, дáраб, дарáба, фалáт, букáта, скрáєць, лупíток, липíстка, підкíвка, шáйтка;

• перший відрізаний малий шматок хліба: окрáєць (крáєць, скрáєць, закрáєць, окрáєнець, óкрай, окрáйок, скрáвок, крáїк, закрáйчик, окраю́ха), цілýшка (цілýшок, поцілýшко, цілýйка, поцілýнок), челю́стка, горбýшка, лобóк (злóбок, лобóчок, лóбчик, лобáшка), óсух (осýшок, всýшок), сухáр, при́ліпка, óкурка, скíрка, шкури́нка, твердýшка, óкрух, окрýшок, крýщик, крýмка, спи́лочок, верхýшка, поти́личник;

• останній малий шматок, що залишається від хлібини: послíдок, вíдліпка, окрáєць, скрáйок, крáїк, óкрай.